Інформація для батьків

Звернення Головного управління ДСНС України  у Дніпропетровській області до батьків

 

      Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні кожної особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, психічно й інтелектуально, набуває необхідних знань, умінь та навичок. І саме в цей період вона потребує найбільшої уваги, спілкування і захисту.

Виховання дітей - це й життєва мудрість, і майстерність, і мистецтво.

Важливою складовою виховання дітей є навчання основам безпечної життєдіяльності, яке повинно привчити дитину цінувати та берегти власне життя і життя оточуючих, уникати  потенційно-небезпечних ситуацій, а у разі їх виникнення – діяти грамотно, надаючи самодопомогу чи допомоги іншим.

 

Щоб уберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

 

- не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час,

- не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям та вступати в контакт з незнайомими людьми на вулиці,

- вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104,

- забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними,

- не дозволяти підходити до обірваних електропроводів,

- не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича,

- не дозволяти дражнити тварин,

- не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна, визирати у відчинене вікно,

- не дозволяти користуватися сірниками, відкритим вогнем, електричними й газовими приладами без нагляду дорослих;

- не дозволяти купатися в необстежених водоймах, пустувати на воді, запливати на глибокі місця,

- вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

 

Ви повинні знати про кожен крок вашої дитини, бо її життя знаходиться у ваших руках.

   

Шановні батьки, нехай життя посміхається щирою усмішкою вам та вашим родинам, а ваші діти тішать вас своїми вчинками та здобутками. А дітям під час літніх канікул бажаємо міцного здоров'я, гарного настрою, веселих друзів, цікавих мандрувань та безпечної допитливості.

 

   


 

Батьківські збори
 
 

 

 

Рекомендації батькам по вихованню дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

 

 

Батькам необхідно навчитися правильно використовувати у виховному процесі заохочення і покарання. Зазвичай батьки рідко хвалять дитину за гарну поведінку, часто неправильно і непослідовно реагують на погану поведінку. Занадто багато уваги приділяється проступкам дітей, не розуміючи, що часом негативне поведінка викликана пошуком уваги батьків.  Приділяючи такої поведінки багато уваги, батьки закріплюють його в дитини. Тому буває правильніше, якщо це дозволяють обставини, ігнорувати погану поведінку і звертати увагу на позитивні дії дитини, висловлюючи йому схвалення.
У виховному процесі необхідно підтримувати баланс заохочень і покарань (перші бажано застосовувати частіше, ніж другі). Необхідно відзначити, що досить важкі і легкі покарання недоцільні. Дуже важлива частота покарань. Постійно караємо відповідають агресією чи навіть асоціальною поведінкою.
Дитині краще прищепити трохи узгоджених правил поведінки, ніж багато неузгоджених. Важливо не тільки заохочувати хорошу поведінку дитини і гальмувати погане, а й сформувати в нього внутрішній механізм контролю своєї поведінки. Для цього потрібно створити у дитини і підлітка особистісну систему життєвих цінностей. Тоді він буде вести себе правильно незалежно від схвалень і заохочень з боку батьків та інших людей.

 
 
 

 

Рекомендації вчителям по вихованню дітей із сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

 

 

 

   Перші прояви девіантної поведінки іноді з’являються вже у молодшому шкільному віці і пояснюються відносно низьким рівнем інтелектуального розвитку дитини, «дефектами» процесу формування особистості, негативним впливом сім’ї і найближчого оточення. Чим старше дитина, тим більше причин, сприяючих прояву девіації у поведінці. Це і залежність дітей від деструктивних групових норм та прийнятих в них ціннісних орієнтацій, і стійка шкільна неуспішність, яка проявляється відсутністю запаса шкільних знань і пізнавальних інтересів.       Систематична шкільна неуспішність – серйозна причина формування девіантної поведінки.
   У роботі з девіантними дітьми пропонується в першу чергу залучення їх до навчальної діяльності за допомогою індивідуального підходу до навчання з урахуванням їх здібностей та інтелектуального рівня. Це дасть змогу розвити основні когнітивні здібності, пізнавальний інтерес дитини.
Залучення таких дітей до групової діяльності – також дуже важливий виховний компонент у діяльності вчителів. Взаємодія девіантних дітей з групою виховує у них вміння взаємодіяти з іншими дітьми, що, в свою чергу, сприятиме усвоєнню дитиною соціальних норм поведінки.
   Дитина з девіантною поведінкою в силу своєї невихованості часто заслуговує зауваження від вчителя. Приділяя багато уваги такій поведінці, вчителі закріплюють дану поведінку у дитини. Тому буває вірніше, якщо дозволяють обставини, ігнорувати негативну поведінку, а більше уваги приділяти позитивним діям дитини, висловлюючи йому схвалення. Більш високий результат дають схвалення не за результат дії, а за саму дію, тим самим закріплюється прагнення дитини до діяльності.
   Але не завжди є можливість запобігти покарання дитини з девіантною поведінкою. Існує декілька важливих факторів, які треба враховувати, здійснюючи покарання: реакція у часі – чим бистріше – тим продуктивнішим буде результат; послідовність і принципіальність дисциплінарних вимог, усвідомленість їх зв’язку з проступком; характер відносин вчителів з дитиною – більш ефективні виховні впливи від вчителів, до яких діти відчувають повагу; занадто важкі та легкі покарання недоцільні; часті покарання мають зворотній ефект, у дитини, як захисна реакція виникає агресія і ще більш розвивається девіантна поведінка.
   Одним з найголовніших факторів формування девіантної поведінки дитини є негативні сімейні стосунки. Часто дітям в конфліктних сім’ях не вистачаєтеплих батьківських відчуттів, вони часто в свою адресу чують різку критику, яка не завжди є доцільною, образи, залякування.Один з найпродуктивніших прийомів профілактики та запобігання девіантної поведінки у дітей є формування з дитиною довірливих, відкритих відносин з ціллю хоч в якійсь мірі компенсувати недостаток тепла в відношенні батьків до дитини.

 

ПРАВА І ОБОВ'ЯЗКИ БАТЬКІВ
Сімейний кодекс України
(вступив у силу з 01 січня 2004 року)

Стаття 141.
Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини
1. Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
2. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Стаття 152.
Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання
1. Право дитини на належне батьківське виховання забепечується системою державного контролю, що встановлена законом.
2. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї.
3. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
4. Дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років.

Стаття 155.
Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків
1. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків може ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
2. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
3. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
4. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

ч

 

 


1
2